Модель учнівського самоврядування

Мета і завдання шкільного самоврядування:

Усебічно розвиватися. Самовдосконалюватися, самореалізовуватись на благо собі, своїм ровесникам, школі, малій батьківщині, Україні.

Забезпечувати і захищати права та інтереси учнів на основі виконання правил школи. Формувати почуття відповідальності, свідомого ставлення до вирішення важливих вправ шкільного життя.

Сприяти реалізації інтересів, можливостей і бажань учнів. У Великохайчанській школі І – ІІ ступенів учнівське самоврядування представлене парламентом, на чолі з президентом школи. Шкільний парламент у всьому керується такими словами: «Школа – життєвий простір, де дитина не готується до життя, а живе».

У шкільному парламенті є п’ять комісій, які працюють по своїх напрямках. Членами комісії є представники класних колективів, які організовують відповідну роботу з учнями.

Системі самоврядування школи підпорядкована система самоврядування класів. Допомогу в налагоджені успішної діяльності комісій надають учителі – консультанти.

Педагоги надають членам комісії допомогу з окремих організаційних питань, обговорюють перспективи подальшої спільної діяльності, допомагають розвивати творчу активність під час занять та в процесі громадської діяльності, критичне мислення, конфлікти, ефективно спілкуватися.

Учителі роблять все можливе, щоб учнівське самоврядування функціонувало з повною відповідальністю.

В міру того, як учні залучаються до серйозних, важливих шкільних справ, бачать, що їх вирішення залежить від внеску кожного, значно зростає активність учнів, відповідальність за долю школи.

Найвищим органом учнівського самоврядування в школі є загальношкільні збори. Тут і починається справжня учнівська демократія. Загальношкільні збори проводяться двічі на рік (на початку і на при кінці навчального року). Делегатів на загальношкільні збори обирають на класних зборах (учні 8-11 класів).

На загальношкільних зборах обираються голови та члени комісій (на початку року), та звітують про роботу (в кінці року).

ФУНКЦІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В ШКОЛІ

1. Забезпечення порядку в школі, організація чергування по школі, в класах.

2. Організація дозвілля на перервах.

3. Проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок.

4. Організація самообслуговування в класах, контроль за дотримання санітарно-гігієнічних вимог.

5. Організація роботи зі збереження шкільного майна, збереження води, електроенергії, підручників.

6. Організація роботи з благоустрою території школи.

7. Керування роботою гуртків у молодшій школі.

8. Підготовка та проведення конкурсів, творчих свят, змагань.

9. Контроль за відвідуванням учнів школи.

10. Заслуховування звітів органів учнівського самоврядування.

11. Організація трудових загонів старшокласників.

12. Надання допомоги в організації оздоровчих таборів молодших класів.

13. Проведення соціологічних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів.

14. Участь у розробці плану школи на новий навчальний рік.

15. Участь у проведенні педагогічних рад, на які розглядаються питання життєдіяльності учнівських колективів.

Шляхи підвищення активності учнівського самоврядування:

1. Надання учням більшої самостійності в організації колективної діяльності.

2. Активне залучення учнів до всіх сфер життя учнівського колективу.

3. Поєднання самодіяльності дітей з керуванням дорослих .

4. Надання учням реальних прав і обов'язків.

5. Повага педагогів до самостійний думок і рішень учнівського самоврядування.

6. Кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу.

7. Розширення меж гласності учнівського самоврядування, відкритий характер роботи самоврядування.

Поради консультантам учнівського самоврядування

1. Саморядування в шкільному класі, творчому об'єднанні - це не проблема дітей, а педагогіч­на проблема, основною стратегією якої є: - послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морально­го клімату взаємних стосунків; - утвердження учнів у ролі організаторів і від­повідальних за якість життя колективу; - забезпечення простору для ініціативи.

2. Виховний ефект самоврядування залежить від демократизації. Справжній демократизм можливий за таких умов : - загальні збори; - змінність лідерів, коли всі почергово виконують функції як організаторів, так і виконавців; - реального вибору активу будь-якого органу учнівського самоврядування на альтернативній основі; - періодичної звітності виборного активу перед своїм колективом, широкої гласності його роботи; - самостійного визначення учнями завдань, змісту та організації форм самоврядування; - наділення учнів реальними правами та обв'язками.

3. Принцип дії педагога щодо учнівського самоврядування виражається формулою «Радь! Пропонуй! Показуй! Довіряй!»